Интернет-магазин спортивной одежды и обуви

Все для экстремальных видов спорта и активного отдыха: сноубординг, кайтсерфинг, виндсерфинг, дайвинг, гидроодежда, спортивная одежда, очки, маски и многое другое…
  • Телефон:
    (050) 60-30-100
    (098)4-63-63-63

    Режим работы:
    с 10:00 до 20:00
    7 дней в неделю


    Олімпіада. Важка атлетика. Третейський суд Лондона

    1. Все вище і вище
    2. Гальмування в небесах
    3. Все зроблено правильно
    4. Три роки простою
    5. Арямнов в тумані
    Важка атлетика за останні вісім років привчила білоруських уболівальників до відмінних олімпійським результатами: як в Афінах-2004, так і в Пекіні-2008 наші штангісти вигравали по три медалі, причому чотири роки тому Андрій Арямнов приніс країні перше в історії золото Ігор в цьому виді спорту .Таких же досягнень чекають від майстрів "залізних ігор" і в Лондоні, хоча в силу об'єктивних і суб'єктивних причин утримати підняту планку їм буде дуже непросто.

    Все вище і вище

    Штангу сміливо можна зарахувати до одного з небагатьох видів спорту, які в період суверенітету досягли відчутного прогресу. Протягом чотирьох олімпійських циклів білоруська важка атлетика поступально збільшувала кількість залікових очок і завойованих медалей, закріпившись на рубежі трьох п'єдесталів. Точка відліку припала на Олімпіаду в Атланті, на якій нашу країну представляли дев'ять атлетів. В вісімки найсильніших пробилися лише двоє з них: Володимир Ємельянов, який виступав в категорії до 108 кг і посів там 4-е місце за сумою двоборства, а також дворазовий олімпійський чемпіон Олександр Курлович, який в абсолютній вазі завершив змагання на 5-й позиції. Через чотири роки в Сіднеї чисельний склад команди значно зменшився (всього 5 осіб), проте в Австралії штангісти змогли завоювати перші суверенні нагороди. Дві бронзи на рахунку Геннадія Олещука (62 кг) і Сергія Лавренова (69 кг). Відзначимо також Анну Батюшко, що стала першою білоруської важкоатлеткою - учасницею Олімпіади. У вазі до 58 кг вона зайняла 8-е місце. Найвищий рівень результатів, виходячи з таблиці олімпійських очок, представники "залізних ігор" досягли в Афінах (8 учасників). З Греції білоруси привезли три нагороди: віце-чемпіонами Олімпіади стали Андрій Рибаков (85 кг) і Анна Батюшко (63 кг). При цьому спортсменка встановила в ривку новий світовий рекорд - 115 кг. Виступала в цій же вазі Тетяна Стукалова здобула для країни бронзу.
    Штангу сміливо можна зарахувати до одного з небагатьох видів спорту, які в період суверенітету досягли відчутного прогресу
    Чотири роки тому в Пекіні наша команда знову тричі делегувала своїх повпредів на п'єдестал. Фантастичну перемогу в Китаї в категорії до 105 кг здобув Андрій Арямнов, який встановив при цьому три світові рекорди, випередивши другого призера, росіянина Дмитра Клокова аж на 13 кг! Близький був до перемоги на Олімпіаді і Андрій Рибаков (85 кг). Піднявши в ривку 185 і в поштовху 209, білорус встановив новий світовий рекорд у двоборстві - 394. Однак в заключній спробі китаєць Лу Йонг зумів повторити досягнення Рибакова і вирвати у нього золоту медаль завдяки більш легкому власній вазі. Ще одну нагороду (бронзу) принесла країні Анастасія Новікова, яка тоді виступала у категорії до 53 кг.
    Зовсім трохи до потрапляння до трійки призерів категорії до 75 кг не вистачило Ірині Куліші, яка зайняла четвертий рядок у двоборстві. Анна Батюшко (63 кг) показала 7-й результат, Юлія Новакович (75 кг) посіла 10-е місце, Геннадій Махвееня (62 кг) і Сергій Лагун (77 кг) - 10-е. Не обійшлося в Пекіні і без нульових результатів. Зокрема, початкову вагу в поштовху не зміг підняти Віталій Дербеньов (56 кг), а Вадим Стрільців (85 кг) через травму на поміст не вийшов.

    Гальмування в небесах

    Після гучного вшанування майстрів "залізних ігор" пекінського розливу для команди настав новий олімпійський цикл, який з самого початку пішов для білорусів зі скрипом. Так, дружина як і раніше приносила країні медалі з чемпіонатів світу та Європи, однак цілісного враження не виробляла. Найкращою ілюстрацією до цього стали кваліфікаційні чемпіонати світу в Анталії і Парижі, в ході яких та ж чоловіча команда відчувала відчутний дефіцит залізних зачетніков. Тут позначилися і шість допінг-проколів за чотири роки, і травми, і відмови, і трагедії. Як тут не згадати дворазового призера чемпіонатів світу Сергія Лагуна, чия яскраве спортивне життя перервалася 22 квітня 2011 року в автомобільній катастрофі. В Антальї-2010 Сергій приніс команді бронзу і велика кількість залікових очок, а ось в Париж уже не встиг ...
    У підсумку в Туреччині чоловіки набрали 78 балів, в Парижі - 80, що дало загальну суму в 158 пунктів. На жаль, даний показник відповідав лише чотирьом олімпійським ліцензіям (максимум - шість квот).
    Тут не можна не згадати і довготривалу, як заїла платівка, історію з пригодами Андрія Арямнова, починаючи від різного роду вшанувань і вручення ключів від квартири за перемогу в Пекіні. Їзда за кермом в нетверезому вигляді в різний час тричі переривалася працівниками ДАІ, в результаті чого борісовчанін отримав на свою голову судовий розгляд, пристойні штрафи, позбавлення прав на керування автомобілем і порцію критики з боку преси. Вважаючи, що головний тренер збірної Білорусі в цій ситуації належним чином його не захистив, а десь навіть підставив, Арямнов з тих пір розірвав усілякі відносини з Олександром Гончаровим, звинувачуючи наставника в непрофесіоналізмі і в деградації білоруської важкої атлетики. Зайве нагадувати, що на ліцензійні чемпіонати світу атлет не поїхав. Свою правоту Андрій більше відстоював на газетних сторінках і на інформаційних сайтах, ніж в тренувальному залі. За минулі після Пекіна чотири роки Арямнов виходив на поміст лише тричі: на чемпіонаті Європи 2010 року в Мінську, де отримав шестимісячну дискваліфікацію за вживання курильної суміші, на цьогорічному Кубку країни, де підняв в сумі скромні 400 кг, і на контрольному червневому старті, що припав на Спартакіаду школярів Білорусі, де борісовчанін отримав "баранку" в поштовху і травму м'яза стегна. Поки ж найбільша сума (420 кг), піднята Андрієм в році, що минає чотирирічному циклі, значиться п'ятої в попередньому заявочному листі Олімпіади в категорії до 105 кг.
    Також чималий шмат змагального календаря випав з розкладу дворазового призера Олімпіад Андрія Рибакова, але по зовсім іншій причині, про яку він розповість сам. На чемпіонаті світу 2011 року могілевчанін допоміг команді з окулярами, зайнявши 7-е місце в категорії до 85 кг, а в Лондоні Андрій побореться за свою третю нагороду Ігор.
    У жінок ситуація виглядає більш благополучно. Ніяких проблем з кваліфікацією на Олімпіаду колектив не відчував, взявши максимум можливого - чотири квоти. Заповнили їх дійсно найсильніші штангістка країни. Причому весь квартет при сприятливому збігу обставин може повернутися з Лондона з медалями. Але найбільші шанси піднятися на п'єдестал, безумовно, має бронзовий призер Ігор у Пекіні, уродженка Жодино Анастасія Новікова. Свої претензії в категорії до 58 кг вона вельми красномовно позначила на торішньому чемпіонаті світу, в блискучому стилі виграв золото в двоєборстві, обійшовши при цьому фаворитку з Китаю Лі Сеїна. У Лондоні їм судилося знову зійтися в очній боротьбі, і нехай тепер китаянка шукає варіанти для перемоги над чемпіонкою світу.

    Все зроблено правильно

    Головний тренер збірної Білорусі Олександр ГОНЧАРОВ в бесіді з кореспондентом "ПБ" не втрачав оптимізму в ламанні на прийдешню Олімпіаду, вважаючи можливим повторити в Лондоні все досягнення Пекіна.

    Очевидно, що чотири роки, що минули після Пекіна далися і команді, і вам особисто дуже нелегко.

    На превеликий жаль, зараз склад, якому належить виступити в Лондоні, виглядає слабше пекінського. Випав з боротьби травмований Вадим Стрільців, в минулому році в автокатастрофі загинув Сергій Лагун, що не зумів потрапити на Ігри Микола Новиков. Проте зобов'язання збірної по завоюванню трьох медалей ніхто не відміняв, тому буде намагатися завдання вирішити, благо все три основні претенденти на п'єдестал у нас в строю - це Анастасія Новікова, Андрій Рибаков і Андрій Арямнов. До того ж нині дуже пристойно виглядає весь склад жіночої збірної. Крім Новікової, і Ірина Кулеша, і Діна Сазановец, і Марина Шкерманкова при сприятливих розкладах здатні стати олімпійськими медалістками. Особливі надії ми покладаємо на здвоєну категорію до 69 кг, де виступають якраз Сазановец і Шкерманкова.


    Чоловіча команда не добрала дві ліцензії до максимуму. Це що: кадрові проблеми, витрати в методичній підготовці, що спровокували хвилю травм?

    Я вже чув від злостивців цю нісенітницю про нібито методичні прорахунки Гончарова в тренувальному процесі. Все було сплановано і зроблено правильно. Інша справа, що і до чемпіонатів світу, і до Олімпійських ігор люди готуються на максимумі можливого, з максимальною напругою душевних і фізичних сил. Хто в змозі витримати подібний стрес протягом хоча б одного олімпійського циклу, відбираються в виїзні склади, хто сходить з дистанції - залишаються за бортом. І не тому, що в колективі є такий злий демон Гончаров. Такі нинішні реалії - в боротьбу за медалі на світовому рівні можуть включаться лише суператлети, яких виділила з роду людського матінка-природа, наділивши їх до того ж умінням працювати над собою.


    Відбір в олімпійську команду вийшов справедливим зі спортивної точки зору?

    Я розумію, про що ви. Так, у Андрія Арямнова за весь чотирирічний цикл було всього три старти. З іншого боку, ми не маємо права не надати атлетові можливість для захисту своєї пекінської перемоги. Олімпійський чемпіон - товар штучний, тим більше при всіх проблемах Андрія з дисципліною порівнянних з ним по класу спортсменів зараз у збірній немає. Я маю на увазі не тих, хто поїде в Лондон, а претендентів на потрапляння на Ігри.


    Зі здоров'ям у хлопців і дівчат все в нормі?

    Як пишуть наші лікарі - здоров'я задовільний. Важка атлетика - такий вид спорту, що якщо вранці встанеш, а у тебе нічого не болить, значить, ти помер. Без локальних пошкоджень і мікротравм тренувальний процес атлетів, які претендують на медалі чемпіонатів світу та Олімпійських ігор, просто неможливий. Тому що це все на межі можливостей людського організму. А часом - і за межами. Але навіть не це стане визначальним. Багато буде залежати від уміння спортсмена витримати колосальне психологічне напруження. Я їду вже на третю Олімпіаду, а з кожним разом хвилююся все більше і більше. Це при тому, що мені не доведеться, як атлетам, самому виходити на поміст і битися на очах мільйонів людей з сотнями кілограмів металу. І все одно всі їхні радощі й прикрощі знову стануть моїми особистими переживаннями. Одним словом, поїду в Лондон відбирати у себе кілька років життя. При всіх розкладах ...


    Три роки простою

    Свою третю Олімпіаду Андрій РИБАЛОК зустрічає у всеозброєнні, тобто у відмінному настрої і з оптимістичним поглядом у майбутнє.Зокрема, ніяких забобонних аспектів в прохання кореспондента "ПБ" про невеликому інтерв'ю напередодні Ігор у Лондоні дворазовий срібний олімпійський призер НЕ побачив.

    Після Ігор в Пекіні ти потрапив в смугу травм. Нудно було без помосту?

    Звичайно. Постійно хотілося тренуватися, але зірвана спина не дозволяла. Іноді вона начебто відпускала, але потім біль знову нагадувала про себе. А тут ще коліно пошкодив.


    Після Олімпіади 2008 року, де ти виборов друге в кар'єрі срібло, не хотілося взяти тривалу паузу у виступах?

    Ні, мені на відпочинок вистачило місяця. Нормально готувався і до першого ліцензійного чемпіонату світу в Анталії, але підвела спина. Психологічно було неприємно: відчуваю, що можу піднімати пристойні ваги, а вона не пускає.


    У якийсь момент відчував занепокоєння - раптом не встигнеш відновитися до Ігор в Лондоні?

    Поки позбувався болячок, колись було над цим замислюватися. У мене не вийшло виступити перед рідною публікою навіть на мінському чемпіонаті Європи, що вже в той момент було загадувати на Олімпіаду.


    Фактично твій дебют після Пекіна припав на торішній чемпіонат світу в Парижі. Як себе там почував?

    Результат, звичайно, не дуже, але вже те добре, що обійшлося без загострення травми. Та й не націлювався я тоді на якісь позамежні кілограми. Головне було допомогти команді з олімпійськими ліцензіями. Плюс в ривку відхопив золото чемпіонату.


    Настільки тривала перерва не позначився на змагальних відчуттях?

    Ні, вони вже настільки в'їлися в мозок, що їх звідти до пенсії не вибити. М'язова пам'ять, знову ж таки, все підказує.


    До Олімпіади ти відзначився і на лютневому Кубку країни, і на червневому чемпіонаті Білорусі. Як оцінюєш свою роботу на головних стартах внутрішнього календаря?

    Все йшло за планом. Взимку підняв 175 плюс 200, влітку вже осилив 185 плюс 205. П'ятнадцять кіло - хороший прогрес в двоєборстві. Можна було і більше додати, але який в цьому був сенс за півтора місяці до Олімпіади?


    З ривком все зрозуміло - все-таки розмовляю з рекордсменом світу. Як справи з поштовхом?

    Нормально, вже немає того перекосу, який спостерігався вісім років тому в Афінах. У другому русі відчуваю себе впевнено, про що свідчать мої спроби на 209 в Пекіні і на 205 в Мінську.


    Результати своїх майбутніх суперників у категорії до 85 кілограмів якось відстежуєш?

    Ніколи не вантажив себе подібним заняттям. Навіщо? Я ж знаю, що доведеться боротися не з суперниками, а зі штангою. На собі потрібно зосередитися. Підніму свої кілограми - буду з медаллю. Ні - значить, пролечу повз п'єдесталу, хто б на нього не стояв.


    Як гадаєш, скільки кіло потрібно буде осилити в двоєборстві для медалі в Лондоні?

    Думаю, в нашій категорії повинно вистачити 385-390 кілограмів.


    Арямнов в тумані

    Своїми очікуваннями від Ігор у Лондоні з "Прессбол" поділився олімпійський чемпіон 1976, заслужений майстер спорту СРСР Валерій ШАРІЙ:

    У жіночій команді найбільші шанси на медаль має Настя Новікова. Тут боротьба за золото буде жорсткою. Але навіть якщо не перемога, то друге або третє місце для білоруски абсолютно реальні. Що стосується Ірини Куліші, то трійка найсильніших спортсменці поки не корилась - і на Олімпіаді, і на чемпіонаті світу вона зупинялася за крок від п'єдесталу. Сподіваюся, що Ірі посміхнеться удача, без якої на Іграх важко виступати. Дуже цікавим може вийти турнір в категорії до 69 кг, де на поміст вийдуть відразу дві білоруски. Судячи з результатів, показаних Діною Сазановец і Мариною Шкерманкова на недавньому чемпіонаті Білорусі, вони запросто можуть поборотися навіть за п'єдестал. Причому як би доповнюючи один одного: не піде у одній - прапор підхопить інша. Багато буде залежати і від психологічної підготовки дівчат.
    Що можна сказати про чоловічої збірної? У Пекіні нашу країну представляли шість спортсменів, нині в Лондон відправляться тільки четверо. Стало бути, ліцензій вони явно недорахувалися, а значить, олімпійський цикл відпрацювали гірше за попередній. Але в якісному плані команда не ослабла, адже в її рядах знову присутні два основні претенденти на олімпійські нагороди. За плечима Андрія Рибакова великий досвід, а в активі дві срібні медалі з Афін і Пекіна. За трійку могілевчанін побореться в будь-якому випадку, благо він знає, як це робити. За Арямнова набагато більше туману. Якби він провів повноцінну підготовку перед Олімпіадою, то в його райдужні перспективи ніхто не сумнівався б. А так тренувальний процес був зім'ятий по ряду причин, які прекрасно відомі читачам вашої газети. На довершення всього на контрольному старті він пошкодив м'яз стегна, яка його досі турбує. Що тут говорити: перед Лондоном борісовчанін не набрав тих кондицій, які дозволили йому отримати перемогу в Пекіні. Разом з тим не варто забувати, що ми маємо справу з унікальним талантом, справжнім самородком, тому він запросто може нас усіх здивувати своїм результатом. Думаю, що якщо Арямнов увійде до шістки - це буде добре. Якщо ж візьме медаль - відмінно. Замахнеться на золото в нинішньому його стані - переверне все представленіÑ

    Це що: кадрові проблеми, витрати в методичній підготовці, що спровокували хвилю травм?
    Відбір в олімпійську команду вийшов справедливим зі спортивної точки зору?
    Зі здоров'ям у хлопців і дівчат все в нормі?
    Нудно було без помосту?
    Після Олімпіади 2008 року, де ти виборов друге в кар'єрі срібло, не хотілося взяти тривалу паузу у виступах?
    У якийсь момент відчував занепокоєння - раптом не встигнеш відновитися до Ігор в Лондоні?
    Як себе там почував?
    Настільки тривала перерва не позначився на змагальних відчуттях?
    Як оцінюєш свою роботу на головних стартах внутрішнього календаря?
    Можна було і більше додати, але який в цьому був сенс за півтора місяці до Олімпіади?

    Каталог

    Категории товаров

    Новости

    Контакты:

    Телефон:
    (050) 60-30-100
    (098)4-63-63-63

    ТЦ "Южная галерея", ул. Киевская 189,г.Симферополь, АР Крым, Украина

    Режим работы:
    с 10:00 до 20:00
    7 дней в неделю

    Информация для вас

    - Оплата в рассрочку

    Корзина

    Корзина пуста