- 2014. Лісабон «Реал» - «Атлетіко» - 4: 1 Цей фінал був особливим ще до того, як пролунав стартовий...
- 1999 год. Барселона. «МЮ» - «Баварія» - 2: 1
- 1994 рік. Афіни. «Мілан» - «Барселона» - 4: 0
- 1988-й рік. Штутгарт. ПСВ - «Бенфіка» (6: 5 - по пенальті) - 0: 0
- 1984 й рік. Рим. «Ліверпуль» - «Рома» (4: 2 - по пенальті) - 1: 1
- 1972 рік. Роттердам. «Аякс» - «Інтер» - 2: 0
- 1967 рік. Лісабон. «Селтік» - «Інтер» - 2: 1
- 1960 рік. Глазго. «Реал» - «Айнтрахт» - 7: 3
- 1956 рік. Париж. «Реал» - «Реймс» - 4: 3
2014. Лісабон
«Реал» - «Атлетіко» - 4: 1
Цей фінал був особливим ще до того, як пролунав стартовий свисток. Зустріч між «Реалом» і «Атлетіко» стала п'ятою в історії Ліги чемпіонів, де зустрічалися дві команди з однієї країни, другий - між двома іспанськими командами і першої - між командами з одного міста. Перед фіналом «Атлетіко» втратив відразу двох ключових футболістів - Арда Туран в матчі заключного туру Прімери з "Барселоною" покинув поле на 21-й хвилині з пошкодженням чотириголового м'яза стегна, а за п'ять хвилин до цього його партнер Дієго був замінений після того, як порвав підколінне сухожилля. І якщо пропуск фіналу турком не підлягав сумніву, то іспано-бразильський форвард зробив все можливе, щоб з'явитися на полі в Лісабоні. Заради цього він навіть відправився в Белград до місцевої цілительки, яка за допомогою кінської плаценти спробувала в найкоротші терміни залікувати травму футболіста. Успіх вийшов локальним - Коста дійсно з'явився в стартовому складі, однак не зміг повноцінно брати участь в грі і був замінений через уже дев'ять хвилин. В кінці першого тайму Дієго Годін відкрив рахунок, після чого «Атлетіко» старанно душив суперника, спокійно доводячи гру до потрібного результату. І план Дієго Сімеоне майже спрацював, однак фантастичний стрибок Серхіо Рамоса і його удар головою перевели гру в овертайм, в якому футболісти «Реала», піймавши кураж, забили ще три м'ячі в ворота Тібо Куртуа.
2005 рік. Стамбул.
«Мілан» - «Ліверпуль» - 3: 3 (по пенальті - 2: 3)
Самий неймовірний відіграш в історії Ліги чемпіонів. Вже на 52-й секунді матчу Паоло Мальдіні відкрив рахунок, а після травми Кьюелла «Мілан» забив і другий м'яч, але він був скасований через офсайд. Але все-таки ще до перерви россонері розвинули успіх. Довгий переклад Шевченко на Ернана Креспо обернувся другим взяттям воріт Дудека - аргентинець в один дотик переправив м'яч у сітку. А перед самою перервою відмінна гра Кака дозволила Креспо зробити дубль після передачі бразильця. 3: 0 після першого тайму - навіть багатьом уболівальникам мерсисайдців здавалося, що це вирок. У другому таймі Бенітес перейшов на гостроатакуюча схему з трьома захисниками, і це принесло свої плоди. Менше ніж через 10 хвилин після перерви подачу Ріїсе з флангу головою замкнув Джеррард. А буквально в наступній атаці Шміцер скоротив відрив до мінімуму. Не минуло й п'яти хвилин, як «Ліверпуль» завершив вражаючий «камбек». Гаттузо завалив Джеррарда у штрафному, і Хабі Алонсо з пенальті повернув командам рівні шанси на успіх. Ні решту 30 хвилин матчу, ні додатковий час голами так і не були відзначені. Все вирішилося в серії пенальті, в якому вирішальним сейвом після удару Шевченка відзначився Дудек. «Ліверпуль» виграв фінал, який здавався програною вже в першому таймі.
«Ліверпуль» - переможець Ліги чемпіонів 2005 року
Фото: Reuters
1999 год. Барселона.
«МЮ» - «Баварія» - 2: 1
Драматичною кінцівкою зустрічі з «Баварією» манкуніанці завершили незрівнянний сезон, в якому їм вдалося зробити золотий хет-трик, вигравши відразу три трофеї. Перемога в Лізі чемпіонів вийшла найважчим - золотому складу «МЮ» з Шмейхелем, Невілл, Гіггз, Бекхемом, Йорком і Коулом, ну і звичайно, з Сульшер і Шерінгемом, протистояла справжня німецька машина «Баварії», ведена Каном, Маттеусом, Еффенберг, Баслер і Циклер. І звичайно, це був тренерський поєдинок Фергюсона і Хітцфельда. Майже весь матч «Баварія» йшла до перемоги після раннього голу Баслера, а на 90-й хвилині кубок вже прикрасили червоно-синьо-білими стрічками, і Леннарт Юханнсон спустився, щоб вручити його мюнхенцям. Але все вирішили заміни сера Алекса і два кутових у виконанні Бекхема. У чужу штрафну прийшов уже і Шмейхель і навіть взяв участь в боротьбі за м'яч, але героєм епізоду став Шерінгем, підправити м'яч у сітку. А потім на третій доданій хвилині Сульшер переправив у сітку воріт Кана переможний м'яч - такою драматичною кінцівки історія фіналів ще не знала.
1994 рік. Афіни.
«Мілан» - «Барселона» - 4: 0
Після успіхів кінця 1980-х на початку 1990-х «Мілан» ще тричі виходив у фінал Ліги чемпіонів, але виграти зумів лише раз. Причому саме в тому єдиному матчі, в якому не був фаворитом. «Барселона» з Куманом, Гвардіолою, Стоїчковим і Ромаріо була хороша, а у россонері не могли зіграти відразу четверо основних гравців - Барезі, Костакурта, Лаудруп і Папен. Однак вже на 22-й хвилині «Мілан» здивував каталонців голом Массаро, який замкнув подачу Савічевіч. А на останній хвилині тайму Даніеле оформив дубль. Розгромним зробив рахунок Савічевіч, який помітив, що Субісаррета вийшов з воріт, і закинув м'яч йому за комір під поперечину. Для Деяна цей трофей став другим після перемоги з «Црвеною Зіркою». А ефектну крапку поставив Марсель Десаї, також вже добивався успіху з «Марселем». Ця поразка стала початком кінця ери Кройфа в столиці Каталонії. А для «Мілана» це був фінал мрії.
1988-й рік. Штутгарт.
ПСВ - «Бенфіка» (6: 5 - по пенальті) - 0: 0
Сам фінал того розіграшу Ліги чемпіонів вийшов не надто запам'ятовується, зате серія пенальті ... Вона стала найдовшою в історії. Але треба сказати, що ця перемога стала першою великою в кар'єрі Гуса Хіддінка, перед початком сезону перекладеного з других тренерів ПСВ в головні. Шлях голландців до фіналу був важкий і тернистий. Вони мало не упустили комфортної переваги над «Галатасараєм» в першому раунді плей-офф, а в чвертьфіналі та півфіналі НЕ здобули жодної перемоги, проходячи далі завдяки голам на чужому полі. Ось і в фіналі забити «Бенфіці» ПСВ так і не зміг. А серія пенальті вийшла справжньою боротьбою нервів. Протягом всієї основної серії вболівальники то однієї, то іншої команди хапалися за голову, але ніхто так і не промазав. Фатальним став шостий удар у виконанні Антоніо Велозу. Ван Брокель взяв пенальті і разом з Хіддінком став героєм на батьківщині - це був грандіозний успіх в історії ПСВ.
1984 й рік. Рим.
«Ліверпуль» - «Рома» (4: 2 - по пенальті) - 1: 1
«Рома» вперше в своїй історії вийшла в фінал Кубка європейських чемпіонів і грала з «Ліверпулем» фактично на своєму полі - матч проходив в Римі. Божевільна підтримка уболівальників допомогла джалороссі вистояти в основний час, хоча перевага «Ліверпуля», веденого блискучим Іаном Рашем і Кенні Далглішем, тоді ще гравцем, а не тренером, було вагомим. На точний удар Нілу ще в першому таймі відповів Пруццо. У другій половині і в додатковий час відзначитися нікому не вдалося. А серія пенальті стала зоряним часом африканського голкіпера Брюса Гроббелара, який всіляко провокував італійців, кривляючись - жуючи сітку воріт, звиваючись, зображуючи спагетті. Допомогло - Конті і Грациані не забили, і трофей поїхав до Англії. А Гроббелар залишається одним з кращих воротарів в історії мерсисайдців. До речі, зовсім недавно він в 50-річному віці виходив на поле у складі команд з нижчих англійських дивізіонів.
1972 рік. Роттердам.
«Аякс» - «Інтер» - 2: 0
Нерадзуррі дивом дісталися до фіналу, але не в тому плані, що не заслужили цього своєю грою. Просто в другому раунді вони були розгромлені «Боруссією» з Менхенгладбаха 7: 1, але через кинуту в гравця «Інтера» Бонісенья пивної пляшки, що стала причиною травми футболіста, зустріч була переграли, далі пройшли міланці. У фіналі вийшло протистояння не просто найсильніших команд своїх країн того часу, але і двох стилів - голландського тотального футболу і італійського Катеначо. У впертій боротьбі перемогу здобув «Аякс», в складі якого дубль зробив великий Кройф.
1967 рік. Лісабон.
«Селтік» - «Інтер» - 2: 1
Ця перемога «кельтів» залишається винятковою відразу з багатьох причин. «Селтік» став першим британським клубом, який завоював Кубок чемпіонів, єдиним шотландським переможцем турніру. Крім того, «Селтік» став єдиним володарем Кубка чемпіонів, завоював його без допомоги легіонерів. Більш того, відразу 10 гравців «кельтів» були місцевими - уродженцями Глазго. «Інтер» в ту пору був дуже сильний, і аж до фіналу цього року це був період найбільш значущих успіхів нерадзуррі на європейській арені. «Інтер» вважався безумовним фаворитом, хоча багато хто бажав йому поразки, вважаючи футбол італійців надто прісним і оборонним. Однак мало хто чекав, що «Селтіку» вдасться переграти міланців. І ранній гол Маццоли з пенальті ускладнив завдання шотландцям. Але не зломив їх духу. Геммел рахунок зрівняв, а вирішальним став м'яч, проведений Чалмерс за кілька хвилин до фінального свистка.
Володар Кубка європейських чемпіонів 1967 року «Селтік». 39 років по тому
Фото: Reuters
1960 рік. Глазго.
«Реал» - «Айнтрахт» - 7: 3
Цей розіграш Ліги чемпіонів був відзначений вражаючою результативністю. «Барселона» громила «Мілан» 7: 1 і обігравала «Вулверхемптон» з загальним рахунком 9: 2. Але в півфіналі нічого не змогла протиставити в рамках «класико» «Реалу». Геніальна пара Пушкаш - Ді Стефано була нестримна. В іншому півфіналі «Айнтрахт» не пустив в домашній фінал «Рейнджерс», забивши у ворота шотландців 12 м'ячів у двох зустрічах. У вирішальній грі німці навіть відкрили рахунок, але це не врятувало їх. Ді Стефано зробив хет-трик, а Пушкаш покер - вони забезпечили найрезультативніший фінал в історії головного європейського турніру.
1956 рік. Париж.
«Реал» - «Реймс» - 4: 3
Перший в історії фінал Кубка європейських чемпіонів запам'ятався не тільки тим, що це була прем'єра турніру. «Реал» ще без Пушкаша, але вже з Ді Стефано був тоді найсильнішим в Європі, але «Реймс» був лідером французького футболу і на додачу до всього грав фактично вдома - в Парижі. Тричі французи виходили вперед, і тричі мадридці знаходили в собі сили, щоб відігратися. А на 79-й хвилині Ектор Ріал зробив дубль, і з цим ударом «Реймс» вже не впорався. Цей фінал повториться два роки по тому, але тоді «Реал» переможе вже впевненіше, а «Реймс» так і залишиться без головного європейського трофея і в 1990-і опуститься на дно французького футболу. Але це вже, як то кажуть, зовсім інша історія ...
Нагадуємо, що ви ще можете взяти участь в конкурсі # проведіматчнависоте, присвяченому Лізі чемпіонів. Всі подробиці - за адресою sky-room.ru .
Корзина пуста
