1. Зустріч з Ія змінила моє життя
2. Занурення в традиційну японську культуру
3. Будівельні роботи зруйнували японський пейзаж
4. Японія: любов і ненависть
5. Необхідність зберегти самобутню культуру в умовах глобалізації

Ми поговорили з Алексом Керром про перспективи розвитку туризму в Японії. Алекс, займаючись відновленням старих будинків по всій Японії, допомагає вдихнути нове життя в японські регіони. Володіючи гострим критичним поглядом і глибоким розумінням східної естетики, він розвиває туризм нового покоління.

Загублена серед високих гір долина Ія - одна з найбільш незвіданих і заповідних долин префектури Токусіма острова Сікоку . У Ія в гірському селі , Де вже практично не залишилося місцевих жителів, Алекс Керр знайшов і відродив до життя старий занедбаний будинок з традиційною очеретяним дахом, він зробив будинок доступним для розміщення мандрівників, поклавши початок абсолютно нового виду туризму.

Крім долини Ія Алекс Керр займався аналогічними проектами в селищі Одзіка на островах Гото префектури Нагасакі , В префектурі Кагава, в селищі Утадзу, в якому зберігся старий торговий квартал, в селищі Тоцукава - заповідному місці префектури Нара , І всі ці проекти стимулювали розвиток регіонів, що живуть в основному за рахунок туризму. І зараз Алекс залучений в різні проекти: в префектурі Окаяма, префектурі Сідзуока, а також в місті Камеока (префектура Кіото), де він сам живе довгі роки.

Алекс Керр: Всі ці місця не торкнулася економічна бум минулого століття, і зараз їх називають «депопулірованнимі», «відсталими». Мені часто кажуть: «Як тобі добре вдається знаходити такі місця!», Але саме тому, що по всій Японії пристанційні простору уніфікуються за єдиним принципом «зручності» і «ефективності», я починаю глибше усвідомлювати цінність «незручності». Саме в місцях, куди поки не дістався прогрес, можна побачити природу і споруди в їх первозданному вигляді.

Однак те, чим я займаюся, - це не тільки збереження культурної спадщини . Переймаючи культуру, в якій підтримуються традиції життя в старих будинках , Ми переносимо її в сучасний світ - а це включає стимулювання економічного розвитку, що має на увазі забезпечення робочими місцями місцевого населення, доходи від туризму та ін. Для досягнення високоякісних результатів необхідно звертати увагу не тільки на культурну складову, а й на економічну.

У Ія була проведена реновація розташованих в самому серці долини восьми старих традиційних будинків . Роботи проводила місцева адміністрація, фінансування становили субсидії, які надходили від держави і органів місцевого самоврядування. Це суспільне підприємство, але ми постаралися, щоб проект кардинально відрізнявся від уже здобули в Японію погану репутацію горезвісних хакомоно дзігё ( «проектів-коробок», дорогих, обтяжливих для населення і не використовуваних надалі проектів, які спочатку були покликані розширити інфраструктуру і оживити економіку , але згодом стали джерелом громадських і фінансових проблем).

Наприклад, в старому традиційному будинку в Ія дерев'яні блискучі чорним блиском підлоги ми залишили саме такими, якими їх робили в ті часи, поки не з'явилася традиція стелити татамі, а також зберегли в первісному вигляді балки і стовпи. З іншого боку, для забезпечення водопостачання, опалення, теплоізоляції були застосовані нові технології. Так, наслідуючи форми минулого і додаючи до них сучасний комфорт, можна передати майбутнім поколінням унікальні види самобутньої Японії.

Будинок «Тііорі»: вид зовні і зсередини. В дощаній підлозі вітальні з давніх пір зберігається місце для вогнища. Все більше людей прагне зупинитися всією сім'єю в такому будинку (© Аlex Kerr)

Зустріч з Ія змінила моє життя

Загальна концепція відродження старих будинків, що включає і фінансову складову, розробляється компанією «Chiiori Ltd.», очолюваної Алексом Керром, управління будинками після їх повної реновації бере на себе НВО Chiiori Trust, де Керр є генеральним директором. Щоб створити таку схему, знадобилося майже півстоліття. Схема успішно реалізується саме тому, що вироблена на основі багаторічного досвіду перебування Алекса в Японії.

Алекс Керр: Вперше я приїхав до Японії в 1964 р у віці 12 років. Мій батько був відряджений в Японію в якості юриста армії США. Наша сім'я жила в Йокогамі два роки, з того часу у мене залишилося дивне враження: моя мама взяла мене в антикварну крамницю в районі Мотоматі, я дивився, як дбайливо і неквапливо розв'язуючи товсту мотузку, вивільняли старовинну тарілку в стилі імарі з традиційної упаковки. У цьому видовищі було щось побожне і навіть містичне.

З тих пір я дуже полюбив Японію, і навіть після повернення в Америку із завзятістю їв японську локшину рамен швидкого приготування. Мені тоді дуже хотілося хоч якось, але відчувати близькість Японії.

У той час відділення японістики було тільки в Єльському університеті, туди я і вчинив, щоб повністю присвятити себе вивченню Японії. У період навчання я зміг з'їздити на стажування в університет Кейо, став вивчати японську мову. Однак треба визнати, що під час стажування я часто виїжджав автостопом в найвіддаленіші куточки Японії, а на заняттях практично не з'являвся (сміється).

Саме тоді і відбулася моя перша зустріч з долиною Ія. В Японії в самому розпалі був економічний бум, тому запустіння гірських сіл, розташованих в долинах, оточених крутими схилами гір, вражала. Однак, коли я якось увійшов в покинутий будинок , Мені здалося, що там всередині в хвилюючою тиші чутно подих первозданного мороку. Коли я вийшов назовні, сонячне світло засліпило мене, цей контраст тіні і світла - одне з найяскравіших моїх спогадів, і навіть зараз ті відчуття не відпускають мене. Гори на протилежному боці долини були оповиті туманом, здавалося, що десь там мешкає гірський самітник.

Мотузковий міст з натуральної лози Кадзура-баси в долині Ія - пам'ятка, яка підкреслює унікальність цього заповідного місця

Я неодноразово повертався в Ія, оглянув більше 100 старих традиційних будинків. І одного разу мені зустрівся мій ідеальний будинок, я позичив гроші у одного батька і за 380 000 йен будинок викупив. Потім в період «Економіки мильної бульбашки» ціни на нерухомість стали стрімко зростати по всій Японії, але тільки не в Ія - це було одне з небагатьох місць в країні, де вартість будинків продовжувала знижуватися.

Свій будинок я назвав «Тііорі», «Хатина флейти», до сьогоднішнього дня він залишається в долині Ія моїм основним притулком. «Ті» - це бамбукова флейта , Древній музичний інструмент, який заворожує своїм незвичайним звучанням, але, схоже, що мало хто в сучасній Японії знає цю флейту ...

Занурення в традиційну японську культуру

Після закінчення Єльського університету Алекс Керр отримав стипендію Родса і почав навчання в Англії в Оксфордському університеті. Цього разу спеціалізацією Керра стала китаїстики. Завершивши навчання, в 1977 р Алекс переїхав до Японії, де був прийнятий на роботу в якості спеціаліста в галузі культури в міжнародний відділ синтоїстській організації «ОМОТО-КЬО» в м Камеока префектури Кіото, з тих пір він постійно живе і працює в Японії. У Камеока Алекс оселився в 400-літньому одноповерховому дерев'яному будинку, розташованому на території храмового комплексу Теммангу. Кажуть, раніше ця будівля належала жіночому монастирю. І зараз в Кіото Алекс продовжує жити в цьому ж будинку.

Алекс Керр: Перше враження - застарілий будинок, в якому, здавалося, живуть привиди . Разом з господарем я увійшов всередину, всюди була павутина, мостини провалювалися. Я вирішив відкрити розсувні віконниці на веранду, але дошки прогнили, і віконниці несподівано повністю розвалилися і випали назовні.

Але саме в цей момент я зрозумів, що хочу жити тільки в цьому будинку. Коли не стало віконниць, погляду відкрився повністю зарослий мохом сад, а вдалині виднілися ліс і гірський струмок. Я був захоплений: «Що за чудовий будинок!».

Продовжуючи працювати в ОМОТО-КЬО, я занурювався в різноманітність японської культури, пробував себе в традиційному японському сценічному танці, каліграфії , чайної церемонії . Саме тоді я був зачарований майстерністю актора Бандо Тамасабуро, наше з ним дружнє спілкування почалося з мого першого візиту за лаштунки Мінамі-дза, відомого театру Кабукі .

Коли є час, Алекс ходить по букіністичних і антикварних лавках Кіото

Це був період, що передує «економіці мильної бульбашки». Тоді в кварталах Кіото книги епохи Едо продавалися практично за викидними цінами. Я почав скуповувати і колекціонувати їх, тоді ж став бувати в місцях, де йшла торгівля антикварними мистецькими виробами.

У Ія я вирішив оновити стала вже чорної від кіптяви очеретяну дах мого будинку. До заміни даху приступив з великим ентузіазмом, але повинен визнати, що робота виявилася зовсім не з легких. Тільки моя пристрасна закоханість в будинок допомогла мені подолати всі труднощі. Варто, напевно, визнати, що у мене дивні пристрасті ...

Будівельні роботи зруйнували японський пейзаж

Тоді ж по протекції одного Алекс Керр починає працювати японським представником великої американської компанії Тrammel Crow, що займається нерухомістю. Діяльність Керра кардинально змінюється: це вже не сфера культурного обміну, а передові рубежі бізнесу. Однак в 90-і роки, коли японський економічний «мильна бульбашка» лопнув і у Алекса нарешті з'явилася можливість озирнутися навколо, він несподівано для себе усвідомив, що так улюблений їм японський пейзаж за минулі роки зазнав радикальні зміни.

Алекс Керр: 70-і роки, коли я оселився в Японії, ознаменувалися сплеском перетворень по всьому японському архіпелагу, економіка країни стала сильно залежати від будівельних робіт, що проводяться в громадській сфері.

під гаслами «Регіонального розвитку» і «забезпечення робочими місцями» в країні проклали чудові дороги - правда, іноді навіть в ті місця, які здавна вважалися заповідними, побудували величезні парковки, а гори і річки взяли на себе щедрі потоки бетону. І у всіх цих проектах не було навіть натяку на тонку японську естетику, яка пронизує японське мистецтво. Навіть в старих кварталах Кіото , В яких залишалися традиційні будинки торговців і ремісників , Стали активно будувати зовсім не відповідають атмосфері вулиць будівлі. Гармонія, яка панувала тут століттями, стрімко руйнувалася.

Японія займає одне з перших місць в світі за рівнем освіченості населення , Це країна з чудовою природою і багатою культурною спадщиною. Але, незважаючи на все це, чомусь існує тенденція до руйнування наявних в країні багатств. Я вирішив вивчити питання докладніше - в результаті переконався в тому, що проблема криється в спотвореному форматі ведення громадських будівельних робіт.

Дослідження виявило, що частка річного бюджету країн, що виділяється на фінансування громадських робіт, у Великобританії і Франції становить 4-6%, в Америці - 8-10%, в Японії ж досягає 40%. І якщо державна структура, яка отримує основний прибуток від проведення будівельних робіт, була вже сформована, то потім поміняти що-небудь практично неможливо.

Але навіть зрозумівши це, я не міг опустити руки. Не можна пускати все на самоплив тільки через те, що державна система нікуди не годиться. Якщо ж виходити з того, що велична, прекрасна Японія все ще існує, то основний обов'язок тих, хто таку Японію бачить, допомогти відновити і зберегти японську самобутність для майбутніх поколінь.

Роботи по реновації традиційного будинку в Ія. Алекс Керр часто відвідував робочий майданчик і ретельно стежив за ходом будівництва

Японія: любов і ненависть

У 2000-х Керр почав проект по розміщенню приїжджаючих в Кіото туристів в старих міських будинках. У туристів з'явилася можливість повністю зануритися в атмосферу традиційного японського житла. Зараз, напередодні Токійських Олімпійських та Паралімпійських ігор 2020 року , Стрімко зростає інтерес до розміщення туристів в приватних будинках, в Кіото теж помітно розширилося використання в туристичних цілях приватних будинків торговців і ремісників, але коли Алекс Керр починав такого роду діяльність, йому довелося зіткнувся з цілою низкою проблем.

Алекс Керр: Правила пожежної безпеки, будівельних норм, закони про збереження культурної спадщини, закони, що регулюють готельний бізнес, а також різні інші закони і норми, часто різні для кожної з адміністративних структур, - ось перелік того, що необхідно було враховувати при початку кожного нового проекту. Більшість людей, думаю, не подолали б цей шлях. «Все, досить, не будемо зберігати старий будинок, краще побудуємо тут абсолютно нове зручне будівлю». І я їх чудово розумію. Але для себе я твердо вирішив, що таке компромісне рішення мені не підходить, і я будь-що-будь буду рухатися своїм шляхом.

Саме «праведна злість» давала мені сили.

Кожен раз, коли я повертався в Японію після поїздки за кордон, в очі кидалися чергові нерадісні зміни в так улюбленому мною японському пейзажі, і всякий раз в мені піднімалася хвиля нестримного відчаю. Поки японці думали: «Ми - найбільша економічна держава Азії», інші азіатські країни послідовно проводили політику збереження природних ландшафтів і розвитку туристичної індустрії , В результаті далеко випередивши в цій сфері Японію. У мені розпалювалася праведна злість: «Чому таке відбувається з Японією? Чому ніхто цього не помічає? ».

Моїй наставницею була експерт в області японської естетики Сірасу Масако, прямодушному жінка, я її навіть трохи побоювався. Пам'ятаю, як вона сказала: «Якщо любиш, то не можна приховувати гнів».

Думаю, що вона була права. Саме тому свій гнів потрібно перетворювати в щось конструктивне і творче. Ця думка послужила імпульсом для моєї діяльності по відродженню старих традиційних будинків і продовжує залишатися рушійною силою всіх проектів.

Необхідність зберегти самобутню культуру в умовах глобалізації

Проект відродження будинків в Ія, так само, як і проект по використанню традиційних міських будинків в Кіото, внесли свій вклад в збереження притаманних кожній місцевості самобутніх ландшафтів, активізували розвиток регіонів, і зараз, коли минуло понад десяти років, цю діяльність підтримують багато людей, зуміли оцінити високий рівень і перспективи такого туристичного досвіду. Готовність внутрішнього ринку, розширення в'їзного туризму визначили процеси диверсифікації подорожей, породили нову шкалу цінностей. Це має сприяти розвитку індустрії туризму, заснованої саме на японській унікальності.

Алекс Керр: Після створення в 2005 р компанії в Бангкоку до мене стали більше звертатися за консультаціями з питань ландшафту і планування культурних заходів. Крім того, я часто буваю в Італії, колись в дитинстві мені довелося пожити в Неаполі, і я відчуваю родинний зв'язок з цією країною. Хоча їжджу я не тільки в Італії, часто буваю і в інших країнах Європи, подорожую по Америці, Китаю, Близького Сходу, мої дні проходять в калейдоскопі поїздок по світу. Напевно, є в моєму характері щось, що не дає залишатися довго на одному місці. Може, саме тому, я відчуваю сильну потребу поглибити своє коріння в Японії.

Останнім часом одночасно з відродженням старих будинків збільшилася кількість звернень з проханнями прочитати лекції - здається, що зараз я зайнятий більше, ніж будь-коли раніше. В опублікованій в 2014 р книзі «Теорія японського ландшафту» (вид. «Сюен Сінсё») я критично, навіть з часткою чорного гумору писав, що обплутали країну дроти електропередач, електричні стовпи, які заполонили простір рекламні щити, пластик і бетон вбивають японський ландшафт , але я ніяк не міг очікувати, що моя книга отримає настільки помітний відгук.

Видаючи книгу, я повністю усвідомлював, що раз я іноземець, ймовірно, варто очікувати нерозуміння і критичних зауважень - але яке ж було моє здивування, коли дуже багато прочитали книгу люди повністю підтримали мене.

Після однієї з лекцій до мене підійшов чоловік зі словами: «Я розумів, що Японія вже не така, як була раніше. Але, навіть розуміючи це, я не міг висловити словами сутність проблеми ».

«Зарубіжні туристичні об'єкти виглядають занадто нудно, необхідно оживити їх, використовуючи японський стиль пейзажної техніки». Повний сарказму фотомонтаж був зроблений, щоб підкреслити існуючі проблеми. (Фотографії взяті з книги «Теорія японського ландшафту», видавництво «Сюейся Сінсё», © Аlex Kerr)

Критикуючи японський пейзаж, я не ні в якому разі не ставив за мету образити настільки улюблену мною Японію, а гумор використовував, щоб залучити читачів і надихнути їх на зміну ситуації на краще.

Так само йдут справи и з моїмі зусилля относительно відродження старих традіційніх будинків. Саме тому, що існують серйозні завдання, пов'язані з міжнародною конкуренцією і помітними змінами в промислових структурах, викликані процесами глобалізації, дуже важливо зберегти в японському пейзажі характерні виключно для Японії чудові ландшафти, квартали, будівлі, культуру. Стійкість стане найважливішим фактором глобального суспільства XXI століття, і економіка буде розвиватися за цієї умови. Наша діяльність може бути прийнята як одна з моделей розвитку суспільства. Нехай це буде моя скромна спроба закласти свій камінь в майбутнє Японії.

Автор бере інтерв'ю у Алекса Керра

Інтерв'ю, текст: Кіёно Юмі
Фотографії: Кусумото Ре

Фотографія до заголовку: Алекс Керр на тлі рибальських будиночків з навісами для човнів, м Іне, префектура Кіото - один з тих традиційних японських пейзажів, які так любить Алекс