Андрій Воробей. Фото: sfw.org.ua

Досвідчений форвард, протягом восьми років захищав кольори національної збірної, прокоментував гру нашої команди в атаці.
- В цілому, гра з болгарами вийшла якась млява, і, у мене склалося таке враження, нікому не була потрібна. Причому, не виявляли особливого завзяття ні гості, ні господарі. У світлі загальних невиразних дій і в атаці нічого особливого не відбувалося. Гол забили зі стандарту - це справа випадку.

Був ще момент у Євгена Селезньова, коли він отримав чудовий пас з глибини, здорово підробив м'яч, але не зміг переграти голкіпера. Після перерви нападник «Дніпра» мав ще одну спробу засмутити воротаря збірної Болгарії, але з-за меж штрафного послав м'яч повз. Хоча цей епізод не відніс би до гольовим.
Чому у Селезньова ніяк не виходить проявити себе в іграх за збірну? Розумієте, виступати за клуб - одна справа, а за національну команду - зовсім інше. Різні стилі, різні тренери, різні поєднання. Наприклад, у мене теж були складнощі переключитися з клубу на збірну, може, через це не все виходило.
Єдиний плюс для збірної у грі з Болгарією - подивитися в справі виконавців, яким раніше не давали шанс. Це і Тарас Степаненко, і Денис Гармаш, і В'ячеслав Шевчук, і Артем Федецький, і Антон Шиндер.

Останній не зміг показати свої найкращі якості, але вийшовши на заміну на десять хвилин, коли командам вже нічого не потрібно, складно якось проявити себе. В одному епізоді він намагався замкнути навіс головою, але не вийшло. Хоча, в цілому, Шиндер володіє хорошими даними - високою швидкістю і витривалістю, може відпрацьовувати і в атаці, і в обороні. Звичайно, не завжди потрібно просто бігати, важливо грамотно грати, з розумом.

Вважаю, в порівнянні зі своїм першим матчем за збірну, нападник «Таврії» став більш впевненим у своїх силах, але це на тлі болгар, які не створювали особливих перешкод. У тому числі і Богдану Бутко, який активно підключався до атак і своїми гострими передачами нерідко розпалював обстановку.
На мій погляд, якби Олександр Заваров мав можливість використовувати в атаці таких технічних і швидкісних футболістів, як Євген Коноплянка, Олег Гусєв і Андрій Ярмоленко, гра нашої збірної здобула б зовсім інший відтінок. Згадані гравці здатні підхопити м'яч у штрафний і завершити зусилля партнерів ударом по воротах. У матчі з болгарами я такого не побачив.
Вважаю, в Україні є проблема з нападаючими. Крім Селезньова і Шиндера у тренерського штабу більше не було в наявності форвардів. Ні Марко Девіч, ні Артем Мілевський не можуть похвалитися стабільними виступами за клуб. Непогано виступає за «Арсенал» Олександр Ковпак, якого, будь моя воля, я б ще раз переглянув за збірну.

Все-таки контрольні матчі для того і існують, щоб робити експерименти і переглядати нових виконавців. Краще десь помилитися в спарингу, ніж потім набивати шишки в офіційних матчах. На жаль, існує невизначеність з головним тренером, який буде вже по-своєму ліпити команду. Але, сподіваюся, все скоро вирішиться, і ми зітхнемо з полегшенням.
Сергій Талімончік, Спорт-Експрес в Україні