Росгосстрах - ЧЕМПІОНАТ РОСІЇ. ПРЕМ'ЄР ЛІГА . 11-й тур.
23 жовтня. "ЛОКОМОТИВ" - ЦСКА

У 28 він заявив в інтерв'ю, що відчуває себе краще, ніж в 23. Судячи з останнього матчу збірної з Коста-Рікою, в свої 32 цей хлопець з чарівною кавказької посмішкою і темпераментом лихого джигіта продовжує додавати і додавати. Ось і прикиньте, яким нестримним і небезпечним Самедов буде через пару років в 2018-м. Натяк зрозуміли? А поки він разом з товаришами, зціпивши зуби, робить все можливе, щоб перетягнути свій "Локомотив" з примітивною турнірній вузькоколійки на швидкісну сапсановскую магістраль. І вірить, що кроком в цьому напрямі стане удача в недільній зустрічі з чемпіоном. З розмови про дербі і почалася наша зустріч з Олександром.

БЕЗ Дзагоєва ЦСКА СКЛАДНО

- Матч ЦСКА в Лізі чемпіонів з "Монако" дивилися з особливим інтересом?

- Звичайно. Зустріч до останньої хвилини тримала в напрузі. ЦСКА дуже сподобався в першому таймі до забитого гола. Але потім перевага перейшла до "Монако". Може, психологія позначилася, але впало в очі: Траоре забив, і гра різко змінилася.

- Без Дзагоєва червоно-синім тяжко?

- Та вже точно не солодко. Такий футболіст - відчутна втрата для будь-якої команди. І для збірної Росії в тому числі. Коли Дзагі немає в національній команді, це дуже відчувається. Взагалі вважаю, що армійський центр - Вернблум - Дзагоєв - Єременко - найсильніший в російській прем'єр-лізі. Як тільки Алан почав діяти на позиції трохи вище опорника, він став ще більше доставляти проблем супернику. Вважаю, це його оптимальна позиція. Тут йому зручніше вести гру. Але зараз, без Дзагоєва, армійці шукають нові варіанти в середній лінії. Це ускладнюється ще й відсутністю Єременко .

- Леонід Слуцький після матчу сказав, що його команда змастила кінцівку через втрату концентрації. У вас в кар'єрі часто бувало, що начебто тримаєш нитки гри, ведеш, а потім різко віддаєш ініціативу і, як наслідок, упускаєш успіх?

- Що говорити, бувало. От не так давно вели будинку з "Томью" - 2: 0. А потім двічі пропустили. Подібне просто недозволено - футбол недбалості не прощає. Якась розслабленість, мабуть, з'явилася. У разі ЦСКА і "Монако" про це навряд чи варто говорити. Як вже тут розслабишся? Швидше за все, просто дуже армійці хотіли втримати переможний рахунок. На жаль, не вийшло.

- Навіть не дивлячись на втрати Дзагоєва і Єременко, багато хто переконаний, що ЦСКА за складом могутніше "Локомотива". Акінфєєв , Василь Березуцький , Ігнашевич , Вернблум - все це лідери. У вас, як вважають в народі, такими можна назвати тільки Чорлуку і Самедова. За рахунок чого вирівнюються шанси при такому розкладі?

- Відомо, що імена в футбол не грають. Тому я щиро вірю, що в неділю у нас вийде дати бій і домогтися потрібного результату. Період важкий. І тільки ми самі можемо собі допомогти. Варто чесно визнати, якийсь чітко вибудуваної гри у нас поки немає. Особливо в атаці, де зовсім мало що виходить. Значить, повинні проявити максимум самовіддачі і дисципліни. Не дарма легендарний Микола Петрович Старостін любив казати, що порядок б'є клас. Я про це пам'ятаю.

- На це і розраховуєте в неділю?

- А чому б і ні? Думаю, що і для армійців це не секрет.

- Чи не припускали, що з одним з них вам, можливо, доведеться незабаром в збірній разом вийти на поле.

- Ви про Фернандес ? Дуже міцний атакуючий захисник, на всі сто відповідає вимогам сучасного футболу. Бровку борознить взад-вперед все дев'яносто хвилин. Може, ззаду не завжди встигає, але в плані підключень він, напевно, найсильніший.

- Тобто для збірної Росії це буде посилення?

- У мене до натуралізації своє ставлення. Насторожене. Хвороблива тема. Але в даному випадку все виправдано. Фернандес - дуже сильний гравець. Сподіваюся, цей хлопець допоможе збірній. Тим більше що він цього щиро хоче.

9 жовтня. Краснодар. Росія - Коста-Ріка - 3: 4. Олександр Самедов забиває гол і отримує травму. Фото Олексій ІВАНОВ, "СЕ"

Ігнашевич НЕ відмовить у допомозі ЗБІРНОЇ,
ЯКЩО ЗНАДОБИТЬСЯ

- Після зустрічі з Коста-Рікою з новою силою спалахнули розмови про проблеми оборони збірної. А Владислав Радімов навіть заявив, що потрібно терміново повертати в команду Сергія Ігнашевіча. Чи підтримуєте його пропозицію?

- Голов ми, звичайно, тоді в Краснодарі пропустили забагато. Але перший і третій м'яч - наслідок локальних помилок. Нас таки не розривали якимись комбінаціями. Плюс ще необов'язковий пенальті. Так що особливого приводу для паніки я не бачу. І напевно Станіслав Саламович ( Черчесов . - Прим. "СЕ") внесе в дії захисту якісь поправки.

Що стосується Ігнашевіча, то він сам прийняв непросте рішення, яке не можна не поважати. Людина відчуває свій організм і сам дає оцінку власних можливостей. Можливо, він втомився ще і чисто психологічно. А пауза на матчі збірних - це можливість провести більше часу з сім'єю. Втім, упевнений, якщо в збірній порахують, що Ігнашевич потрібен команді, Сергій не відмовить їй у допомозі.

- Ви самі від частих роз'їздів і розлуки з сім'єю не втомилися?

- Коли все закінчиться, то цього драйву буде дуже не вистачати. Так кажуть мої друзі, які вже награлися. Андрій Воронін , Наприклад. Але зараз мені порівнювати ні з чим. І коли я їду в збірну, а інші одноклубники проводять три-чотири вихідних з сім'ями, то трохи сумно. У мене ж двоє синів. І на зборах теж важче з кожним разом. Інтернет рятує - можна часто спілкуватися.

- По перших матчів за збірну при Станіслава Черчесова вдалося відчути, що змінилося в національній команді в порівнянні з колишніми тренерами?

- Інші вимоги, інший тренувальний процес. З дисципліною повний порядок. Цікаво. До того ж Станіслав Саламович любить і вміє пожартувати. А це завжди піднімає настрій.

- Розповідають, що саме цього не вистачало в Бразилії. Занадто суворий і сухий був Капелло , Чия манера спілкування з футболістами народжувала напруга в команді. Мало не інтернет забороняв.

- На мій погляд, з боку італійця не було ніякого диктату. Інтернет був доступний. Але сама по собі атмосфера чемпіонату світу сильно давила. Можу судити по собі - психологічно було дуже важко. Вдруге все було б інакше ... Але зараз залишається тільки шкодувати. Забий я тоді Алжиру, і ми б вийшли в плей-офф.

- Мені здалося, що Коста-Ріці в Краснодарі вам було забити складніше, ніж тоді збірної Алжиру ...

- Так, складніше. Але зараз у мене і хлопців за спиною світову першість в Бразилії.

- Зіграла чи психологія футболістів збірної свою роль на чемпіонаті Європи у Франції? У матчі з Уельсом ви провели двадцять хвилин на поле. Встигли відчути ту безвихідь, яку відчували в той момент російські вболівальники?

- Ви дуже точно підмітили. Саме під час гри з Уельсом у мене і виникло жахливе відчуття безвиході. Коли почався матч, я сидів на лавці. Перші 15 хвилин були приголомшливими. Ми розуміли, що все йде не так, як потрібно - з боку-то це було видно. Валлійці виявилися сильнішими. І вони коли це зрозуміли, то просто нас порвали.

- Можливо, наші хлопці просто не були психологічно готові до боротьби на такому рівні?

- Не думаю - в психологічному плані все було нормально. Але швидкі два м'ячі валлійців буквально нас зламали. Тому гра і вийшла жахливою.

- Коли наша збірна вигризала путівку до Франції, в матчах з досить міцними командами Швеції , Австрії і Чорногорії виглядала зібраної і агресивною. А на Euro все несподівано побачили зовсім іншу команду.

- Спочатку все начебто складалося не так вже й погано. У матчі з Англією , Нехай і з труднощами, але ми вирвали нічию. з Словаччиною думали, що зможемо перемогти. Але вже в першому таймі нокаут - пропускаємо два м'ячі. Шансів практично не залишалося - занадто пізно включилися в гру. Ближче до кінця забили, але ситуацію це не врятувало.

- Футболісти збірної задавали собі питання, чому так сталося, що сталося?

- Звичайно, між собою ми це обговорювали. У кожного була своя точка зору. Зазвичай так буває після невдач.

СПОЧАТКУ "ДИНАМО" ЗАЛИШИВ
МІЙ ВЕЛИКИЙ ДРУГ, АНДРІЙ ВОРОНІН

- Ігровий тонус футболіста багато в чому залежить від ставлення до нього тренера. Дієго Марадона якось сказав, що йому все одно, з ким працювати - головне робити свою справу. А як ви ставитеся до зміни тренера, адже в одному "Локомотиві" їх при вас змінилося майже десяток?

- Така тренерська доля. Це в разі поганого результату поміняти всіх футболістів неможливо. Хоча нерідко вони цього заслуговують. Коли приходить новий тренер, тебе просто ставлять перед фактом. У таких випадках зазвичай з'являються нові вимоги, які необхідно виконувати незалежно від того, хочеш ти цього чи ні. Зараз я ставлюся до зміни наставника набагато простіше.

- Наскільки швидко ви починаєте сприймати нові вимоги, які висуває черговий наставник?

- У кожного тренера своє бачення футболу, своя манера спілкування. З кимось відразу знаходиш спільну мову, з ким-то це зробити складніше. Є певна система гри, під яку хтось підходить краще, а хтось - гірше. Але в будь-якій команді на притирання потрібен час, якого завжди не вистачає.

- З ким із тренерів ви так і не змогли знайти спільну мову?

- Не можу сказати, що у мене з кимось були проблеми в тактичному плані. А ось непорозуміння в якихось життєвих моментах траплялося.

- Чи не про "Динамо" Чи ви говорите, де сталася вельми заплутана історія ... Якби не конфлікт з Сілкіним , Залишилися б в клубі?

- Звичайно. Тут все сталося спонтанно. Спочатку клуб покинув мій великий друг Андрій Воронін, який був нашим лідером. Люди з керівництва клубу повідомили мені, що головний тренер не проти, щоб і я пішов з команди. Але особисто мені Сілкін нічого не говорив. Ось це мене і обурило - є претензії, вислови їх в обличчя. Пізніше в інтерв'ю я чесно говорив, що покинув "Динамо" з ініціативи однієї людини. Хоча Сілкін озвучував всюди іншу версію: мовляв, Самедов пішов через гроші, надійшла пропозиція краще.

- З ким із тренерів були самі довірчі відносини?

- У мене з усіма були чудові стосунки: і з Божовичем , І з Черевченко , І з Біліч .

- Чи правда, що Біліч постраждав через свою м'якості і довірливості?

- Не розумію, що значить м'який або жорсткий тренер. Є футбольні закони, і ти в будь-якому випадку повинен їх дотримуватися. Швидше, Біліч більшою мірою постраждав через те, що ніколи не працював в клубі. Якби він прийшов в "Локомотив" зараз, кухар в англійському футболі, то це був би вже зовсім інший тренер - робота в збірній сильно відрізняється від роботи в клубі. І те, що зараз Славен дає результат в "Вест Хемі" , Говорить про те, що російський досвід пішов йому на користь.

- У роботі з Биличем ви відчували, що це тренер, при якому ви можете професійно зростати?

- І не я один. Але при Біліч у команди був не найпростіший період: ми добре почали, а потім забуксували. Виникли проблеми в грі. Хоча вже тоді відчувалося - це дуже хороший тренер. Просто клубному керівництву потрібно було проявити терпіння. Але всі хочуть перемог тут і зараз.

НЕ ЗАБУДУ, ЯК З пацанами
Який подавав м'ячі НА МАТЧІ "СПАРТАК" - "РЕАЛ"

- Ваша дружина Юлія вважає, що ви не зможете бути тренером в силу м'якого характеру. Але якби все ж зважилися на цей крок, то чию роботу взяли б за зразок?

- У моїй кар'єрі було багато тренерів, у кожного з яких можна взяти щось своє. У дублі "Спартака" мені вдалося попрацювати з Іллею Цимбалар , Який, на мій погляд, міг стати зіркою світового рівня. Мабуть, саме він залишив в моєму становленні найпомітніший слід. Не можу забути 1999 год. Ми з пацанами подавали м'ячі в матчі з "Реалом" . Який гол тоді зі штрафного забив Цимбалар Бодо Іллгнер: обвів стінку і точно поклав м'яч в "дев'ятку". Я буквально на крилах летів на тренування Іллі Володимировича. На жаль, це тривало недовго. Але запам'ятався цей чоловік мені назавжди. Для мене він найкращий футболіст. Потім я потрапив до основного складу до Романцеву . Там інша історія. Ми, молоді хлопці, навіть побоювалися зайти в їдальню, коли бачили, що за столом сидить Олег Іванович. Така аура була навколо цього великого і загадкового тренера.

- А хто з партнерів допоміг вам зробити крок вперед?

- Андрій Воронін. Він допомагав мені порадами, поглядами на футбол, на життя. У нього багатий досвід: коли ми познайомилися, мені було 25 років, а йому - 30, а за спиною такі сильні клуби, як "Ліверпуль" і "Байєр" . Дуже придалися його рекомендації з області психології: як вести в колективі в різних ситуаціях, як вибудовувати відносини з партнерами, керівництвом. Андрій пояснював мені, що іноді потрібно бути жорсткіше і брати ініціативу в свої руки.

- Ви опинилися старанним учнем?

- Не мені судити. Але в тому, чого я сьогодні досяг у футболі, велика заслуга Андрія.

- Як ви вважаєте, чи не зарано він завершив кар'єру?

- Знаючи його фізичні дані - зарано. Але спина і хребет давали про себе знати. Довелося вибирати. Ризик був недоречний. І він прийняв правильне рішення.

- Чи можна назвати "Локомотив" клубом вашому житті?

- Так, вісім років я провів в "Локомотиві". Але завжди говорив, що є вихованцем московського "Спартака".

- Згадайте найсумніший і найяскравіший епізоди, пов'язані з "Локомотивом".

- Сумними можна назвати два моменти. Це кваліфікація Ліги чемпіонів в 2005 році, матч з "Рапідом" . На виїзді ми зіграли внічию - 1: 1, я забив свій перший гол. У домашньому матчі теж спочатку все йшло добре - 0: 0, що нас влаштовувало - зберігши цей рахунок, ми потрапляли б в Лігу чемпіонів. Але на 88-й хвилині пропускаємо гол. Було дуже прикро. А другий вже трагічний момент - згаяне золото в сезоні-2013/14. Так і не зрозумію, як ми могли тоді програти в Ростові!

Ех, повернути б все назад! Гіркий спогад. Хоча "Локомотив" довго не вигравав медалей, а в тому сезоні ми взяли бронзу. Але осад залишився.

Свято душі - це, безперечно, переможні Кубки з Черевченко і Бишовцем . Є ще третій Кубок, який я виграв при Романцева в 2003 році. Незважаючи на те, що в фіналі я не грав, нагорода для мене все одно пам'ятна. І я пишаюся, що нехай недовго, але попрацював з Олегом Івановичем.

Із Сьоміним потиснули один одному руки

- Коли вас запитали, що відбувається з "Локомотивом", ви дипломатично відповіли: "Зараз у нас складний час". А ось один з колег в розмові з Валерієм Карпіним висловив думку, що причина невдач вашої команди в тому, що у неї віковий склад.

- Дивно. Я так не вважаю. З вікових кілька людей, в тому числі я. Краще зверніть увагу на нашу гарну молодь - Олексій Андрійович Міранчук , Баринова . Є ще здібна молодь на підході. До речі, такої ж думки дотримується і Валерій Георгійович. Причини спаду в іншому. Потрібен час, щоб завершилася притирання між гравцями і тренером. І ми для це робимо все можливе.

- Всі чекали від Сьоміна дива. Чому після вдалого матчу з "Краснодаром" пішов провал?

- Це футбол. Програли дербі "Спартаку", "Уфу" повинні були перемагати - не реалізували пенальті, зате забили в свої ворота. Нас переслідує низка невдач, яка рано чи пізно закінчиться. Треба якомога швидше виправлятися. Постараємося зробити це з ЦСКА.

- Як ставитеся до повідомлень жовтої преси, що у головного тренера не склалися стосунки з командою?

- Не розумію, звідки це береться. Ось особистий приклад. У матчі зі "Спартаком" мене замінили в перерві, а після гри я дозволив собі висловитися. Але відразу ж, на базі, ми поговорили з тренером, потиснули один одному руки і тепер разом йдемо далі.

- Чи стежите за тим, що пишуть про "Локомотиві" і про вас?

- Практично ні. З віком перестав приділяти цьому час, нема чого засмічувати голову. У "Локо" поганий період, і це нікому не подобається.

- Коли вас просять про інтерв'ю, цікавитеся, хто буде співрозмовником?

- На розмову я погоджуюся дуже важко. Мені це не дуже цікаво - практично завжди задаються одні і ті ж питання.

- Натякаєте на нашу бесіду?

- Ні ні. Не люблю зайвий раз з'являтися на сторінках газет. Хоча мені кажуть, що даремно я не користуюся своїм становищем.

-Але ж вболівальники хочуть знати про вас більше.

- Прекрасно розумію. Я ж не зовсім закритий, іноді спілкуюся.

- Бували випадки, коли хотілося побити якогось журналіста за замітки з небилицями про себе?

- Звичайно. Раніше я був дуже запальним, надавав великого значення тому, що про мене пишуть. Згодом зрозумів - є журналісти, а є пройдисвіти. Таке нині час.

- Бути може нинішня ситуація з "Локомотивом" - наслідок помилок попереднього керівництва? Скажімо, не поспішило воно розлучитися з Дюріца ?

- У Яна закінчився контракт, угоду вирішили не продовжувати. Кожен футболіст повинен бути готовий до того, що в якийсь момент з ним захочуть розпрощатися.

- Чи був Дюріца бойовою одиницею в команді?

- Безумовно. І це постійно доводив своєю грою. Та й зараз доводить, виступаючи за збірну. Це хороший захисник. Перед відходом Ян зібрав усіх нас в ресторані і попрощався. Шкода було розлучатися. Адже ми за ці роки все дуже здружилися.

ДЗЮБА ВСЕ ДОВІВ

- Що за людина Буссуфа - не вписався в колектив?

- Специфічний хлопець. Вони з Діарра здорово допомагали нам, але всієї правди про їх відхід я не знаю.

- Зараз багато говорять про Олексій Андрійович Міранчук. У стані Олексій виконувати ту роль, яку грав в "Локомотиві" Лоськов ?

- Не думаю. Не можна його порівнювати з Лоськовим. Це різні фігури. Олексій Андрійович Міранчук не володіє тими якостями, якими на поле мав Дмитро. Льоша вміє розганяти атаки, вміє загострювати. У нього свої сильні якості. Лоськов був приголомшливим диригентом гри, здатним одним пасом відрізати всю оборону суперника. Так, що паралелі між ними проводити не варто.

- Після відходу Лоськова був футболіст, хто б зміг замінити його?

- Стільки років пройшло, як Дмитро В'ячеславович перестав грати. Але таких гравців в нашому футболі можна перелічити на пальцях однієї руки. А в "Локомотиві" я друге Лоськовим не зустрічав.

- Пишуть, що Олексій Андрійович Міранчук з агентами хоче отримати 4 мільйони євро за підписання нового контракту. Як думаєте, може хтось хоче виставити хлопця рвачем?

- Знаю лише те, що у Льоші закінчується контракт і йдуть переговори. Мне нецікаво.

- Футболіст має право вимагати для себе умови, яких, як він вважає, заслуговує?

- А чому ні? Питання в тому, як це розцінить клуб. Найчастіше подібна заява не дуже добре сприймається керівництвом.

- В історії догляду Дзюби з "Спартака" ви були на боці футболіста?

- Всіх нюансів тієї ситуації ніхто не знає. Але сьогодні Артем довів усім своєю грою, що він майстер, який коштує певних грошей. І цим сказано все. А "Спартак" продовжує купувати і продавати футболістів в пошуках сильного форварда.

- Сьогодні ви гравець основного складу, за місце в якому свого часу боролися. З ким і в якому клубі довелося витримувати жорстку конкуренцію?

- ділю усе по етапах. У 2005 - 2008 році в "Спартаку" і "Локомотиві" я не був футболістом основи - і треба було доводити свою спроможність. Тоді в "Спартаку" вирішили купити Бистрова , І я подумав: раз не розраховуєте на свого вихованця, то мені варто піти. Тим більше наспів пропозицію "Локомотива". І тут не відразу все пішло - довелося будується за місце в складі.

- При певній тактичній схемі на ваше місце може зайняти інший гравець. Так було на минулому чемпіонаті Європи, де Кокоріна перевели на правий фланг, отруївши Самедова в запас.

- Вірно. Але так вирішив тренер. А в збірній все переживають за результат, тим більше на такому турнірі. Навіть ті, хто не грають. Тут немає місця образам.

- Зубами не скрипіли на лавці?

- У клубі таке ще можливо. Але у збірній ти уявляєш країну на великому турнірі! Є тільки три матчі, коли ти можеш вийти з групи. Тому всі живуть тільки її інтересами.

2003 год. Спартаківці Олександр Самедов (праворуч) і Єгор ТИТОВ. Фото Олексій ІВАНОВ, "СЕ"

Мессі? ЛУЇШ ФІГУ!

- Перед ким із зарубіжних футболістів ви знімаєте капелюха? Мессі ?

- Ні. Луїш Фігу .

- Не всі його вже пам'ятають.

- Значить, у них великі проблеми. Португалець на полі був справжнім чарівником, який заворожував трибуни.

- Ви хто за гороскопом?

- Народився в рік Щура.

- В астрологічному щоденнику сказано: "Криса - вольове і сильна тварина, вона швидко розвивається за власними законами, сама визначає свій життєвий ритм, її важко втиснути в певні стандарти і форми". Були моменти, коли ви виявили слабкість і відступили від того, що вам визначеного гороскопом?

- Траплялося.

- Одруження?

- Ні в якому разі. Навпаки, одруження мене від багатьох чинників вберегла. Що стосується слабкості, то це період з 2005 по 2008 рік. Були такі моменти в "Локомотиві".

- У чому саме це проявилося?

- Ми ж про футбол говоримо? (Сміється.) Це період становлення, я був молодий, не зовсім все розумів.

- Траплялося таке, про що досі шкодуєте?

- Мені не дуже зручно про це говорити, оскільки мова йде про дуже особисте і стосується рідних.

- Напевно, когось образили?

- На жаль. Не встиг вчасно сказати якихось теплих слів, висловити почуття, вдячність.

- Чоловік повинен встигнути побудувати будинок, посадити дерево ...

- ... і народити сина. У мене їх двоє.

- Щоб ви ще додали до цього?

- Коли народилася друга хлопець, я сильніше став переживати за те, якими вони стануть в майбутньому, як мені правильно їх виховати. Але ж мій обов'язок - виростити з них гідних і правильних людей.

- А я думав, ви додасте фразу "... і забити ЦСКА в неділю переможний гол".

- Ви мене випередили. Повірте, все зроблю, що б порадувати уболівальників.

- За рахунок чого?

- Просто вірю, що у нас все вийде. І не тільки в неділю.

Редакція дякує ресторан-бар "Радіо Сіті" за допомогу, надану в організації зйомок.