Корінний кременчужанин працював на заводі дорожніх машин, у виконкомі, обласному управлінні житлово-комунального господарства

У Кременчуці 11 травня 2014 на 78 році пішов з життя керівник органу місцевого самоврядування Ігор Миколайович Соколов.

Його великі заслуги перед містом, висока результативність у виробничій діяльності були відзначені як на місцевому, так і на державному рівні. У список нагород Ігоря Миколайовича входять три медалі і орден «Знак Пошани». Також в 1996 році за багаторічну плідну працю в сфері послуг був відзначений почесним званням «Заслужений працівник сфери послуг України».
Ігор Соколов народився в Кременчуці 11 березня 1937 року.

Після того, як наше місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників він пішов в школу.

Закінчивши в 1951 році середню школу, він надходить на навчання в Кременчуцький технікум залізничного транспорту.

Отримавши першу професію помічника машиніста, Ігор Миколайович починає працювати в депо Шимановський Амурської залізниці, звідти був призваний до лав Збройних Сил СРСР.

На Тихоокеанському флоті він прослужив майже 4 роки.

Після демобілізації повернувся на свою Батьківщину і влаштувався працювати на Кременчуцький завод дорожніх машин.

Його неабиякі здібності керівника відразу були помічені на цьому підприємстві, тому за 5 років його професійна кар'єра зростає від контролера до начальника відділу суміжних виробництв.

Починаючи з 1965 року Ігор Соколов працював у виконкомі Кременчуцької міської Ради народних депутатів, де займає посади від завідувача відділом комунального господарства до першого заступника голови органу місцевого самоврядування.

На початку 80-х років Ігор Соколов призначається начальником Полтавського обласного управління житлово-комунального господарства, де працює понад 10 років.

У період з 1965 по 1981 роки він представляє інтереси кременчужан в міській раді, а з 1984 по 1990 рік територіальна громада надала йому кредит своєї довіри, вибравши до депутатського корпусу обласної ради.
Сьогодні, 12 травня, Ігоря Соколова поховали на Старореевском кладовищі.

Попрощатися з ним прийшли, як колишні керівники міста Глухів, Литвиненко, Морозов, Гусєв, так і нинішні: Бабаєв, Івко, Калашник та інші.