СПАРТАК vs БАРСЕЛОНА 0: 3
У матчі 5-го туру групового турніру Ліги чемпіонів "Спартак" в Лужниках поступився "Барселоні" (0: 3). Дубль на рахунку Ліонеля Мессі.
Як грати "Спартаку" з "Барселоною"? Це, мабуть, був головне питання сьогоднішнього вечора. До гри на цю тему висловився хто тільки міг. В Іспанії все було зрозуміло: там допустимо тільки позиційний варіант. Але що робити вдома? При своїх-то вболівальників, в галасливій підтримки яких можна було не сумніватися? І які колись не могли уявити собі іншого "Спартака", крім того, що шукає щастя біля воріт суперників?
Зажиматься і чекати шансу? Або все-таки ризикнути? Спробувати на тлі кращої в світі атаки блиснути попереду самим? Унаї Емері вибрав другий варіант. І побачив всі свої карти битими вже до перерви.
Зараз, звичайно, простіше за все говорити: а ви хіба чекали чогось іншого? Гарне питання. Особливо якщо ставити його після гри. Але був же ж перший матч в Барселоні, і він давав привід жевріти надії хоча б на нічию. На "Камп Ноу", якщо хто забув, "Спартак" до 70-й хвилині матчу вів у рахунку. Якщо там вийшло (нехай на час), чому б і вдома не сподіватися на щось схоже? "Селтік" знову ж дров у вогнище вболівальницьких фантазій додав. Якщо вони можуть, чому ми ні?
Що вбивало ілюзії, так це гра "Спартака" в останньому матчі з "Волгою". Думка била по тім'ячку: вони "Волгу" не змогли обіграти, яка їм "Барселона"? Віра була хіба що в сверхмотівацію господарів.
"Лужники" зустріли футболістів, які виходять з підтрибунних приміщень, фантастичним перформансом. Організатори матчу залишили на всіх глядацьких місцях різнокольорові тканинні смужки, які вболівальники підняли над головами за п'ять хвилин до початку матчу. На фанатської трибуни B в результаті поглядам гравців постало яскраве і барвисте назва команди господарів, а на центральній трибуні С - зображення двох бойових гладіаторів. Це могло - і повинно було стати - додатковим зарядом для футболістів нашої команди. І виглядало, знаєте, здорово і переконливо і без набили оскому фаєрів.
Загалом, "Лужники", заповнені вщерть, вражали. Дуже хотілося, щоб вразив і "Спартак", але замість нього це зробила "Барселона".
Каталонці, ясна річ, з перших же хвилин спробували взяти м'яч - а значить і гру - під свій контроль. У цей момент хотілося одного - щоб "Спартак" не пропустив швидкий гол. Він ускладнив би життя дуже серйозно. Цікаво було також подивитися на контратакуючі аргументи москвичів. І перша десятихвилинка, в общем-то, порадувала. Натхнені скандуванням трибун "Вперед," Спартак "!", Футболісти в червоно-білій формі пару раз непогано проявили себе у відборі і швидкому переміщенні до воріт суперників. Більш того, навіть за небезпечними моментами на початку матчу було рівність.
Першою вколола "Барса" - удар в упор у виконанні Педро парирував Дикань. А потім приводи схопитися за голову отримав капітан "Спартака" Дмитро Комбаров. Позицію для удару після розіграшу кутового він отримав чудову, але пробив трохи вище цілі.
На жаль, третій момент в матчі, створений "Барселоною", обернувся якраз тим самим швидким голом, який так не хотілося отримувати. Дані Алвес хльостко пробив з правого кута штрафного і поклав м'яч точно в кут. 1: 0 не на нашу користь.
Але цей рахунок світився на табло недовго. Через 10 хвилин "Барса" забила знову - на цей раз зусиллями Мессі. За пару хвилин до цього свій шанс упустив вирвався в атаку Сухі, який неточно пробив головою. З "Барселоною" в реалізації таких шансів взагалі-то варто бути назбиралось. Карати своїми атаками вона вміє як ніхто інший. Що і довела в першому таймі на все сто. З ударом Іньєсти на 27-й хвилині гри Дикань впорався, а от з добиванням Мессі - не зумів.
Але це було ще не все. Третій гол у ворота бідолашного Диканя також влетів ще до перерви. І знову своє прізвище на табло записав Мессі. Вискочивши один на один з воротарем "Спартака", він легко обіграв його і катнув м'яч у порожні ворота. Це було вже занадто багато. Навіть з розумінням того, хто приїхав в цей вечір в "Лужники".
Складно було зрозуміти, яку саме установку дав Унаї Емері футболістам "Спартака", ось тільки в плані оборонних дій господарі проявили свою повну недієздатність. На жаль. Значить, тактика, яка якийсь час працювала в першому матчі з "Барселоною", була єдино вірною. Емері вирішив, що вдома "Спартак" може бути здатний на більше, і, на жаль, помилився.
Так, "Спартак" показав окремі яскраві фарби в першому таймі. Щось у команди виходило. І навіть втілювалося в непогані моменти біля воріт суперників. Ось тільки все це меркло на тлі того, що продемонструвала до перерви "Барселона". Вона просто зробила результат. І, як здалося, не дуже напружуючись.
Спартаківські фанати з усіх своїх сил освистували Мессі (ще з моменту подання складів) - а він легко і невимушено показував, за що його називають найкращим футболістом світу. До слова, "Барселона" піднесла "Спартаку" урок не тільки за якістю футболу, але і за вмінням реалізовувати свої моменти.
Про другий тайм, звичайно, можна було написати, що він перетворився на порожню формальність. Але хіба допустимі такі формулювання, коли на поле "Барселона"? У таких матчах треба грати до упору, який би рахунок не був на табло. Коли ще, скажімо, Євгену Макееву представиться можливість зустрітися на полі з Ліонелем Мессі?
І "Спартак" біг вперед. Отримуючи у відповідь логічні контрвипади, які були поопаснее хазяйських атак. Добре хоч, до пропущених голів справа більше не дійшло.
На 63-й хвилині на поле вийшли два гравці, поява яких було зустрінуте гучної овацією трибун - Веллітон і Жано. Першим яскравим моментом за участю бразильця - навмисне не придумаєш (!) - стало зіткнення з воротарем гостей Віктором Вальдесом, після якого той близько хвилини пролежав на не теплою лужниківської синтетиці. Через якусь мить Веллітон отримав пас у відрив. Біг він з усіх сил, але воротар "Барси" виявився на м'ячі першим і розрядив обстановку.
Загалом, "Спартак" так і не забив. І заслужено програв. Якщо "Бенфіка" сьогодні переможе "Селтік", то москвичі позбудуться шансів навіть на потрапляння в Лігу Європи. Сумно.
А ще залишається згадати, що за три роки роботи в "Валенсії" Унаї Емері жодного разу не перемагав "Барселону". З приходом в нову команду ця статистика, на жаль, не покращилася.
Денис Цілих
Ліга чемпіонів
груповий турнір
5-й тур
Група G
"СПАРТАК" (Росія) - "Барселона" (Іспанія) - 0: 3 (0: 3)
Голи: Дані Алвес, 16 (0: 1). Мессі, 27 (0: 2). Мессі, 39 (0: 3).
"Спартак": Дикань, Макєєв, Інсаурральде, Сухі, Д. Комбаров, Рафаел Каріока (Бризгалов, 75), Чельстрем, Арі, Хурадо, К. Комбаров (Ананідзе, 63), Еменіке (Веллітон, 63).
"Барселона": Віктор Вальдес, Дані Алвес, Піке, Хорді Альба (Монтойя, 87), Маскерано, Серхіо Бускетс, Хаві (Алекс Сонг, 82), Іньєста, Фабрегас, Мессі, Педро (Жерар Деулофеу, 85).
Попередження: Педро, 36. Рафаел Каріока, 62. Маскерано, 90. Чельстрем, 90 + 2.
Суддя: Бебек (Хорватія).
ФК СПАРТАК ЛІГА ЧЕМПІОНІВ 2012-2013
Як грати "Спартаку" з "Барселоною"?Але що робити вдома?
При своїх-то вболівальників, в галасливій підтримки яких можна було не сумніватися?
І які колись не могли уявити собі іншого "Спартака", крім того, що шукає щастя біля воріт суперників?
Зажиматься і чекати шансу?
Або все-таки ризикнути?
Спробувати на тлі кращої в світі атаки блиснути попереду самим?
Зараз, звичайно, простіше за все говорити: а ви хіба чекали чогось іншого?
Якщо там вийшло (нехай на час), чому б і вдома не сподіватися на щось схоже?
Якщо вони можуть, чому ми ні?